Сонце простягає до тебе своє проміння,
Цілунком в скроню,
Вітається та прощається.
Бог посміхається,
Людина тішиться.
Одна мить,
І всі рівні поміж собою:
Людина і Бог,
Бог і людина.
Людина є Богом,
Бог став людиною.
Став на мить, щоб відчути,
Як сонце простягає до нього своє проміння
І цілує в скроню.
© Богдан Кухта
12.10.
2022
Підтримати автора:
4441 1144 2483 1947 - моно
4149 4999 9060 2763 - приват
[youtube]https://youtu.be/pfki5mJdctM[/youtube]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962675
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.10.2022
автор: Kukhta Bohdan