[i] «Моя Україно і мово рідна,
чистий солов’їний передзвін
Ти маєш струни вічного звучання
І невмирущий український рід.
Українська мово, – сила народу,
Ніким ще незвойована була.[/i]
[b]Неоголошена війна[/b]
24 лютого року 2022
Повітряна сирена вперше прозвучала
Це Путіним «спецоперація» розпочалась
На східних рубежах України війна настала:
Росія Україні напад завдала.
Жахіття руїн, розруху та нещастя
Приніс в Україну диктатор – «старший брат»,
«Освободитель земель русских» – агресор й окупант.
За три дні захопити Київ, а відтак – український народ.
Та не очікував ти, Путін, єднання й міць
Нації української на заході й сході.
З ворожої спецоперації війну ти розпочав,
України знищити: її волю й славу.
Розпочав ти, Путін, війну жорстоку,
Щоб загарбати землі родючі,
Щоб спустошити чорноземи українські,
Захопити годувальницю світову.
Твої молодики сусідньому народу знущань принесли без ліку,
Обпалені війною землі Ірпеня, Гостомеля і Бучі,
Сотні людей зарито в землю чорну –
Без прізвищ, без хрестів, без могил.
За людські душі, за тіла людські
Буде суд за злочини і сльози
Й не буде Путіну прощення від Бога
За передчасні смерті цвіту нації української землі.
За дітей загиблих, за розпачі, за сльози матерів й батьків,
Вбивце, Путін, на совісті твоїй півторарічне дитя Федько,
На совісті твоїй п’ятимісячне дитя – янголятко, а чи одне?
Де ж твоя совість, де гідність людська?
Людожерство панує та існує в тобі.
Як імператор сьогодення ввійти в історію ти хочеш,
Але ж, Путін, ти – рашист, фашист, диктатор і агресор.
Ой, як же соромно й ганебно буде твоїм дітям!
За злочини президента – батька,
За батька кривдника всього живого.
Звісно, своїх дітей сховав ти за кордоном,
В далеких країнах, тепер тобі чужих,
Комфорт своїм же – забезпечив і неабиякий.
А що зробив Путін з українськими дітьми?
За смерті, поранення й насильства
Твоїм нащадкам не мати доброї долі,
Щасливого майбутнього не мати їм.
Відповісти мусиш перед Богом й трибуналом
Прощення, Путін, не матимеш ні перед ким,
Прощення не матимеш поміж народів РФ,
І від Господа не сховаєшся ніколи.
Пам’ятай, злочинцю, розвалив ти РФ,
Тепер не сховаєшся від самого себе.
Прийде час, вже недалекий час
В твоїй країні тотальна економічна криза буде.
Примітивним і обмеженим контингентом легко було керувати
І повстане «в глубинке русской» твій народ,
Бо, нарешті, прозріє «русский гражданин»,
Дійде до нього неодмінно цивілізація та інтелект.
Verte!
А який же сором на цілий світ, яка ганьба!
Може в Китаї, а може в Індії чи в Кореї Північній
Отримаєш в презент
Сучасну ракету в подарунок.
Тоді ввійдеш, Владімір Путін, в історію
Як винятковий президент,
Відправишся на Марс-планету
Собі там збудувати мавзолей.
Не забудь прихопити із собою на Марс друга свого
Януковича ех-президента-втікача
«В двойом будет веселей,
…И на Марсе будут яблони цвести?»
Агресоре – кагебісте, запам’ятай:
Міцне коріння українського роду,
Москаль не підрубає його!
Твердо вірять українці в перемогу,
В щасливу, світлу й сонячну добу,
В перемогу демократії світу.
Вічна слава загиблим героям!
Слава Україні!
Героям слава!
20.06.2022 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961726
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.10.2022
автор: olga boryslawska