Колись ми прийдемо до Бога
Щоб стати в чергу каяття
За вчинки праведні та вбогі,
Думки, бажання й почуття,
За все, що скоєне всечасно,
Авжеж, відповімо Йому.
Лише тоді все стане ясно:
Підемо в світло чи в пітьму...
За кожен крок, за кожну дію,
Свідомий вибір чи порив,
За кожне слово, примху, мрію,
Щоб Він вердикт оголосив.
Відкриє істина бездоння,
Осяють дивні відчуття,
Що власний шлях як на долоні,
І сенс та значимість життя.
Тоді настане одкровення
Та здивування водночас,
Як раптом не благословення,
А гнів обвалиться на нас.
Бо буде не́спіхом і тихо
Розбір, детально й загалом.
Тож може виявитись лихом,
Що планувалося добром,
І навпаки: буденні справи,
Переконання та думки
Без тіні величі та слави -
Нам зарахують залюбки.
І розум, в мисленні незмінний,
Не зрозумілий багатьом,
Характер чесний та сумлінний
Та здатність йти своїм шляхом.
І прийняття своїх досягнень,
А також болю й помилок,
Бунтарства мрій, бажань та прагнень,
Недосконалості думок.
І вже не буде здивування,
Чому було все, як було,
І що кому було - завдання,
А що - навчання джерело.
Що було - гордість, що - гординя,
Що - доброта, що - намір злий,
Що - впертість, що - стійка твердиня,
Що ціль, що - лише хмарка мрій.
Все зарахується востаннє:
І кожна дія, і мотив -
І блуд, що мали за кохання,
І хтивість замість почуттів,
І боротьба за справедливість,
І бездіяльність навпаки,
Чи замість того жовчна мстивість,
І навіть пакісні думки,
Все, що сприймалося, за горе,
Чи даність, чи добро, чи зло -
Все стане ясне та прозоре,
Бо все це іспитом було.
Та, власне, все, що варте слова,
Хоч я́кий сенс в собі несе,
Все те було не випадково,
Призначене було те все.
На ціль кінцеву - досконалість,
Нам даний кожному свій шлях,
Що має довжину й тривалість...
Та дещо й в наших є руках.
Відповісти на всі питання
Хай вистачить нам всім снаги,
Щоб виконати всі завдання,
Та тим віддати всі борги.
Лише тоді ми будем вільні
Бо тільки шлях наш нас веде,
І як не пройдені всі рівні, -
Ніхто з нас звідси не піде.
А як піде - то саме вчасно:
То й відповісти прийде час,
Постануть й відповіді ясно,
Що вічно турбували нас.
Та поки живемо у світі,
Свій вибір робимо всякчас,
Боргами власними обвиті...
Це мав би знати кожен з нас.
©~GV~36/28.9.22/
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961198
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.09.2022
автор: Gnat Valjorny