[b][i][color="#0a16a3"]В колиску мрій стелЮ уяву тиші,
Щоб без тривог і звісток про сумне.
Як пережиток, все важке залишу,
А поряд лише радісно-земне.
Ось так стояти на високій кручі,
Внизу тихенько жабонить ріка.
А поряд луг, по літньому квітучий,
В обвід ріки - висока осока.
А ген, край лісу, зріє в полі колос,
Колише вітер сповнені жита...
Землі моєї ніжний, тихий голос
З усіх усюд до мене доліта.
О, небеса! Я так бажаю тиші!
Спиніть урешті цей смертельний вир.
Моя уява вкотре рими пише
Про Перемогу і жаданий мир[/color].[/i][/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960645
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.09.2022
автор: Любов Іванова