Что может язык
говорить говорить и говорить о войне
утром днём вечером и ночью
проклинать и проклинать врага
зализывать зализывать раны словом
рассказывать сказку каждый раз другую но всегда о войне
вот хоть о русском косолапом медведе что лезет сюда
пьяный дикий грязный вонючий мерзкий безжалостный
потому что здесь столько мёда украинского
слушаем как бУхает в маленьком бомбоубежище словно в рукавице
но эту рукавицу никто не терял
мы сами её сшили из лоскутков последней одежды
кто-кто в рукавице живет
Виктор из Мариуполя что собирает мёртвых на улицах и хоронит их в братских могилах
Татьяна из Чернигова у которой больше нет дома только эта холодная рукавица
девочка Катерина из Киева, родившаяся здесь в бомбоубежище
Андрей из Херсона Ольга из Сум Юрий из Харькова Людмила из Николаева Александр из Бучи
Дарина Сергей Елена Адам Юлия Олег Ярослава
когда-нибудь мы выйдем из этой рукавицы грустные и счастливые как никогда
А пока бУхает и бУхает
ибо что может сердце
бить бить бить бить бесконечно бить врага до крови до изнеможения до смерти
Остановилось время
война каждое утро началась вчера
уже неделю как началась вчера
два три месяца как началась вчера
а для кого-то так уже восемь лет
остановилось время но сердце не останавливается
(Перевод с украинского)
НЕ ЗУПИНЯЄТЬСЯ
Що може язик
говорити говорити й говорити про війну
зранку вдень увечері й уночі
проклинати і проклинати ворога
зализувати зализувати рани словом
розказувати казку щоразу іншу але завжди про війну
от хоч про російського клишоногого ведмедя що суне сюди
п’яний дикий брудний смердючий бридкий безжальний
бо скільки ж тут меду українського
слухаємо як гупає у маленькому бомбосховищі як у рукавичці
але цю рукавичку ніхто не губив
ми самі її пошили із клаптиків останнього одягу
хто-хто в рукавичці живе
Віктор із Маріуполя що збирає мертвих на вулицях і ховає їх у братських могилах
Тетяна з Чернігова у якої більше немає дому хіба ця холодна рукавичка
дівчинка Катерина з Києва що народилася тут у бомбосховищі
Андрій із Херсона Ольга із Сум Юрій із Харкова Людмила з Миколаєва Олександр із Бучі
Дарина Сергій Олена Адам Юлія Олег Ярослава
колись ми вийдемо з цієї рукавички сумні і щасливі як ніколи
А поки гупає і гупає
бо що може серце
бити бити бити бити нескінченно бити ворога до крові до знемоги до смерті
Зупинився час
війна щоранку почалася вчора
вже тиждень як почалася вчора
два три місяць як почалася вчора
а для когось так уже вісім років
зупинився час але серце не зупиняється
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960072
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 17.09.2022
автор: Станислав Бельский