Я без меж кохаю свою Батьквіщину,
вільну, волелюбну, рідну Україну!
За моря і ріки, за поля безмежні,
за рясну калину, за вітри бентежні…
Серцем всім кохаю край свій український,
де чудові діти, статус материнський…
Люблю дощ і сонце, соковиті трави,
гайову веселку, весняні заграви.
Та на разі плаче ненька Україна,
вдерлася нахабно орків ворожина.
Гинуть наші діти, горе, кров та сльози…
і гримлять довкола не природні грози…
Та повстали люди, вільні українці,
воїни-Герої ліпше громовиці.
Згине лютий ворог, буде перемога,
з нами віра й правда та підтримка Бога.
12.09.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959918
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.09.2022
автор: ВАЛЕНТИНАV