А ми відцвітаєм, мов квіти –
В минуле нема вороття…
Що менше залишилось жити –
То більше цінуєм життя!
Скінчити незгоду між нами
Тебе не прохаю – молю
Зашити любові нитками
Поранену душу мою.
Немає в нас права на чвари,
Цінуймо дарований час!
Я вірю, розійдуться хмари –
І сонце засяє для нас…
Бо ми відцвітаєм, мов квіти…
Тетяна Котельнік
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959375
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.09.2022
автор: Покровчанка