Періщить, сипле кулями води
Змиває гріх зманіженого літа
Світ очишається до свята світла
Щоб кольоровим дивом розцвісти.
Роздягнені туманом непрозорим
Обличчями у вись, розкритими долоні,
В парах вологих яблука червоні,
Просвічуються соромом рясним.
Січе, вихвощує, вмиває смертний гріх
Душі очищення осіння прохолода
Чекає подих легкості нагода
Серед дощу побачити твій сміх.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959311
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.09.2022
автор: Валерій Лазор