Не знаю Вас. І знати вже не хочу.
Пророчу думку все верчу щоночі:
Я – Ваша тінь,
А Ви – мій біль.
Я – зимня стужа,
Ви – весняна Муза.
Ви – Місяць, ну а я – лунатик.
Свобода Ви, а я – іржаві ґрати.
Не знаю Вас. Все втратив, не пізнавши –
Втопився, навіть не пірнавши.
Ви – кров моя, та в мене лейкемія.
Не знаю Вас. І Ви мене, надіюсь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959223
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.09.2022
автор: Макс Дрозд