Федеріко Гарсіа Лорка НОКТЮРН ВІТРУ


Над  усе  боюся
опадання  листя,
я  боюся  лугу,
вкритого  росою
Я  вже  засинаю;
якщо  не  розбудиш,
залишу  для  тебе
серце  охололе.

[i]Що  це  озивається
здалека?
Любов.  Вітер  за  вікном.
Моя  любов!
[/i]
Дам  тобі  коралі
з  перлами  світання.
Чом  мене  зреклася
ти  на  цій  дорозі?
Коли  ти  далеко,
плаче  мені  пташка,
виноград  зелений
не  дарує  грона.

[i]Що  це  озивається
здалека?
Любов.  Вітер  за  вікном.
Моя  любов!
[/i]
Ти  не  будеш  знати,
сфінксе  скрижанілий,
як  тебе  любив  я
на  зорі  ранковій
коли  сильна  злива
й  на  безлистім  гіллі
руйнувались  гнізда.

[i]Що  це  озивається
здалека?
Любов.  Вітер  за  вікном.
Моя  любов![/i]

[b]Federico  García  Lorca  AIRE  NOCTURNO[/b]
Tengo  mucho  miedo
de  las  hojas  muertas,
miedo  de  los  prados
llenos  de  rocío.
Yo  voy  a  dormirme;
si  no  me  despiertas
dejaré  a  tu  lado  mi  corazón  frío.

[i]¿Qué  es  eso  que  suena
muy  lejos?
Amor.  El  viento  en  las  vidrieras.
¡Amor  mío![/i]

Te  puse  collares
сon  gemás  de  aurora.
¿Porqué  me  abandonas
En  éste  camino?
Si  te  vasmuy  lejos,
mi  pájaro  llora
y  la  verde  viña
no  darásu  vino.

[i]¿Quées  eso  que  suena
muy  lejos?
Amor.  El  viento  en  las  vidrieras.
¡Amor  mío![/i]

Tú  no  sabrás  nunca,
esfinge  de  nieve,
lo  mucho  que  yo
te  hubiera  querido
esas  madrugadas
cuando  tanto  llueve
y  en  la  rama  seca
se  deshace  el  nido.

[i]¿Qué  es  eso  que  suena
muy  lejos?
Amor.  El  viento  en  la  vidrieras.
¡Amor  mío![/i]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959021
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.09.2022
автор: Зоя Бідило