Мені здавалося колись, що то прокляття
Коли із двох кохає лиш один
Так самовіддано душею аж на шмаття
Та найстрашніше, це коли лиш штиль
....
Тоді душа стає вся неживою
Змертвілі очі мудрості і сни
Уже не сняться диво- веселкові...
Ти просишся в байдужості - пусти...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958686
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.09.2022
автор: Квітка))