О Любліне! Старий і добрий друже!
Недавно бачились, а все ж таки давно.
Як почувається там Zemborzyckie morze?
Чи грають ще senjory в доміно?
А як Marszałek, на коні що скаче?
Fontana досі весело шумить?
І сонце променисте і гаряче
У літі людям заважає жить?
Як Saski? Botaniczny? Narodowy?
I cerkiew na Warszawskiej, що при нім?
I Metropolitarny, śliczny, nowy:
Вже посиджу в дизайні неземнім?
A Uniwersytet Skłodowskiej? Katolicki?
Medyczny, WYSPa, Przyrodniczy теж?
A Zamek, stary kościół bernardycki,
Ще пам'ятають про число пожеж?
О Любліне! Ти молодість відкрило!
В тобі минули кращії роки.
Тут мікрофон перемінивсь в кадило,
Та пам'ятатиму тебе через віки!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958663
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.09.2022
автор: П’еро