Куля скроню як в сотий раз промине зблизька́
Починаєш цінити, що ти взагалі живий.
Бога, з погляду прапорника Сидорчука,
Геть нема, бо інакше звідкіль так багато війн.
⠀
Сидорчук - не знавець діалектики - зло, добро...
В долю теж він не вірить, - не прийде ж вона сама,
Сидорчук розуміє, якщо полама ребро,
Буде боляче, інше ж, то розуму тільки гра.
⠀
Лю́дський мозок зазви́чай - подібний до рюкзака,
Що вкладеш, то на тім і будується славна путь,
Бог же, з погляду прапорника Сидорчука,
Лиш омана, але не найгірша, в якій живуть.
⠀
Сидорчук точно впевнений був, що єдина з війн, -
Поміж злом і добром, і це справжнє життя, вважай.
Перед тим, як упав і собою гранату вкрив,
Шепотів не молитву, а гучно кричав:" Лягай!".
⠀
І лежить він на полі, не чує ні ніг, ні рук,
Захід, нібито кров'ю, небесне тло окропив,
Нині, с погляду Бога, прапорник Сидорчук,-
Справжній Янгол, бо лінію крайню він захистив.
⠀
Автор Виталий Ковальчук
Переклад Yurii Shybynskyi
ОРИГІНАЛ
Прапорщик Сидорчук
Если пуля сто раз проносится у виска,
Начинаешь ценить даже то, что вообще – живой.
С точки зрения прапорщика Сидорчука,
Бога нет, а иначе откуда так много войн?
Сидорчук не силён в диалектике – зло, добро…
И в судьбу он не верит. Судьба не придёт сама.
Сидорчук понимает, что если сломать ребро,
Будет больно, а всё остальное – игра ума.
Человеческий мозг – подобие рюкзака.
Что положишь, на том и строится твой успех.
С точки зрения прапорщика Сидорчука,
Бог – иллюзия, но не худшая изо всех.
Сидорчук уверен: единственная из войн –
Между злом и добром в человеке, и в этом – жизнь.
Перед тем как упасть и гранату накрыть собой,
Он шептал не молитву, а громко кричал: «Ложись!»
И лежит он на поле, не чуя ни ног, ни рук,
И закат разрезает небо острей ножа…
С точки зрения Бога прапорщик Сидорчук –
Это Ангел-хранитель последнего рубежа.
Прапорщик Сидорчук
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958452
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.09.2022
автор: Юрій Шибинський