Мангуст

І  слабкість  знайти  може  сили  для  вчинку:
Волає  сумління  не  всує…
Сидить  боязка  та  кумедна  тваринка  
І  чимось  невпинно  смакує,  

Та  ось  уповзло  у  світ  Божий  страхіття  –
Із  ревом,  із  тріском,  із  хрустом…
Морське  порося  обернулося  миттю
На  змієубивцю  мангуста.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958052
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.08.2022
автор: Андрей Ц-к