О, друже мій милий, кохай мене вічно,
Співай свою пісню близ наших зірок,
Ховай лиш для мене свій образ північний,
Цілуй своїм холодом сяйний вінок,
Візьми мою руку до свого обличчя,
Укрий нею думи сріблястих очей,
Гойдай мої коси безкрайнє сторіччя,
Даруй мені щастя таємних ночей,
Хай сльози мої розімкнуть твої муки,
Хай смуток знімілий впаде з твоїх мрій,
Хай дотик мій тихий осяє розлуки
Надії й печалі в любові моїй,
Ти сонце сваритимеш, долі зречешся,
Ти душу розіпнеш стражданням тяжким,
І злоба омиє святе піднебесся,
Коли твоє серце не стане палким,
Молю тебе, милий, забудь свою помсту,
Пробач всі образи від світу цього,
Не падай чолом на смертельні помости,
Почуй поривання страждання мого,
Себе ти вбиваєш, ти став, як примара,
Ти вичавив з себе останнє чуття,
Благаю, нещасний, візьми мої чари,
В мені віднайди благодатне життя,
Почуй моє слово, сповите журбою,
Знайди у очах моїх віру й любов,
Залишся, чарівний, навіки зі мною,
Для тебе мій дух на цю землю зійшов.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958007
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.08.2022
автор: Діоніс Степовий