Жити нам в неволі – це не жити.
Бути залежними – це не бути.
Якщо ворог є, то треба вбити,
Розтерзати та навік забути.
Тому ми не здамося ніколи,
Допоки не проженемо гада
Зі свого дома, лікарні, школи,
Та зі свого родючого саду.
І ми не зупинимось, допоки
Сидить отой контужений в кремлі,
Поки не зробимо вільні кроки
По нашій з вами звільненій землі.
23.08.2022.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957339
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.08.2022
автор: Мирослав Манюк