Розквітли айстри.
Серпень,
Трохи суму,
Бо літо добігає до кінця.
Осінній дощ свої настроїв струни -
Вже третій дзвоник,
Прошу на місця.
І розпочнеться тиха увертюра
Феєрії яскравої пори.
Комусь вона так схожа на гравюри,
Які робили давнії майстри.
Мені ж яскрава осінь- розкіш, казка,
Мелодія Вівальді в тиху ніч.
До таємниць і загадок підказка,
Чи знайдена колись пропавша річ,
Яка була дарована на згадку
Чарівним днем кохання...
Як давно...
Я поправляю біля скроні прядку,
Замріявшись вдивляюсь у вікно,
А там в саду вже розгорнули сцену.
Жоржини, айстри...
Скрипки, деригент
Чекають осінь - діву Мельпомену,
Аби не пропустити той момент,
Щоб вчасно розпочати диво-п'єсу,
Де кожен може сам себе зіграть.
Заангажую роль...
Я - поетеса
І хочу всім єством своїм ввібрать
Чарівність осені, кохання і натхнення
І присмак сліз серпневих вечорів -
Проходить літо...
Наше сьогодення,
Не будь скупим на вираз почуттів...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957205
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.08.2022
автор: Наталі Рибальська