А я прокинусь, коли мить війне,
Солодким квітом зустрічі розмаю
І як за плечі вітер обійме,
Запрошуючи трепетно до гаю
Зашепотить веснянка у далі,
Торкне цілунком, ніби квіт калини
І знаю, що на всій моїй землі
Немає чарівнішої хвилини
Загляне в очі небо на зорі
Та зачарує ніжно кольорами
І знаю, що лиш тільки навесні
Торкнутись можна свіжості руками.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957081
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.08.2022
автор: Наталі Косенко - Пурик