Ліс голосіївський стоїть, мовчить, жовтіє листя, золотіють трави, життя біжить, в незвідане спішить, безцінне нам, а вбивцям для забави… Ліс голосіївський в полоні таємниць, багато бачили страхіть дуби столітні, від дезертирів до порушників границь, страшні часи минулі і новітні! Ліс голосіївський у величі й красі, наймальовничіший куточок у столиці, переливається проміння у росі, під дзвони монастирської дзвіниці!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956967
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.08.2022
автор: Олег Князь