Безмежно дякую за біль!
Безмовно споглядаю вічність.
Збираю барви звідусіль.
Зшиваю їх у непорушну стислість...
Безмежно дякую...самотність!
Безмовно споглядаю тишу.
Згораю в полум’ї думок.
Із попелу до неба... Вище!
Безмежно дякую, життя!
Безмовно споглядаю чудо
Твори свій світ, пиши буття.
Такої миті вже не буде.
Безмежно дякую, любов!
Безмовно споглядаю щастя.
Дивлюсь на тебе знов і знов
Звільняюсь стрімко від оков...
Безмежно дякую усім!
Рятуйте...
05.06.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956500
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.08.2022
автор: Знахар