Хмарне небо
Темна ніч
Та не в цьому навіть річ
Щось зламалось
Обірвалось
Наче просто все здалось
Як не думав, так й збулось
Серпневі дощі ідуть і вночі
Пасмурне небо
Тиша навколо
Крик лиш сирени все нарушає
Знову про лихо вона сповіщає
Хтось віддалився
Хтось жде дзвінка
Хтось відійшов назавжди
Мокро та сиро
Буде ще злива
Хтось виглядає
А хтось на роботі
Котик-муркотик зкрутився клубком
Вже й він награвся ниток клубком
Місто живе, місто гуде
Значить все це мине
Птахи у небі знову літають
І мушкару вони поїдають
Яснеє сонечко я ж бо чекаю
Небо чисте й голубе
Мирні дні та ночі світлі
Зорі в небі пурпурові
Сталось так як мало бути
То й дощі йдуть за вікном
Хтось же спить вже вічним сном
На роботу всі спішать
Знов в мурашнику шумлять
І кудись біжать, біжать
Та від себе не втечеш
І на зустріч знову йдеш
Завтра буде ?
Так, авжеш.
До побачення почуєш ?
Ой, напевно ти жартуєш.
Ти про це ще пожкодуєш.
Просто все ще ти відчуєш
Чуєш , знаю точно чуєш
Ось, тому воно й по колу
Наче в танці
Крок вперед і два назад
Всі в мурашнику ж біжать
Добре там де нас нема
Скоро осінь, там й зима.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956251
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.08.2022
автор: oreol