Серпень прохолоди ще не осінь,
Сад наповнений весни бажань,
Віти сонячної насолоди досі
Вигинаються у дугах сподівань.
І на босу ніжною травою
Ти заходиш в його річку мрій,
Дотиком плодам не шкодиш,
Подихом здуваєш павутинку вій.
Листя скрапує останні сльози,
Заривається в солом'яній копні..
Спокушаюсь, яблука червоні
З яблуні зриваю уві сні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956162
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.08.2022
автор: Валерій Лазор