Ой ,підкрутив козак чорні вуса
Іще й моргнув чорною бровою.
Для дівчат, і жінок-то спокуса
Манить їх, як циган за собою.
Козак стрункий немов зелен клен
Кучері над чолом карі очі.
На білім коні лицар- супермен
Шукає між зір щастя до ночі.
В козака дівчат до буднів, до свят
Біла, руда, та й чорна циганка.
Дивиться в очі до їх оченят
Милує їхня мова -співанка.
Коли полюбив молодий козак
Чорняву та й чорну циганку.
Враз ,розквітнув немов би в житі -мак
Мріє про неї не спить до ранку.
Козак ,як орел високо літає
Допоки не полюбить дівчину.
Тоді, сам від любові страждає
Прокладає до неї стежину.
Скажи, дівчино ,як тебе звати?...
Де, ти живеш, із якого краю?...
Я, хочу тебе за жінку взяти
Бо тебе я люблю, і кохаю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956147
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.08.2022
автор: Чайківчанка