Здаю в житті я знов екзамен,
Вмостилась зручно, усе жду.
Не знаю, як пройде він саме,
В надії, що не підведу.
Уважний погляд - оцінив,
Сижу, неначе під прицілом.
Свій погляд нижче опуситив,
Навряд, що буду"ідеальна".
Завмерла тиша навкруги,
Десь муха тихо пролетіла.
В думках - торкнутися руки,
Та думка швидко постаріла.
Ховаю ноги під стілець,
Немає знаю педікюра.
Та він все бачить, не сліпець,
Мурашки враз - по шкурі.
Легеньке платтячко із ситцю,
Зв"язала коси в хвостик.
(Нащо плету оці дурниці?)
Він досконалий в цьому критик.
В думках порівнював з другими,
Молодші, кращі, не такі.
Можливо, гірші, все ж новими,
Він міг похвастатись в житті.
-------------------------------
І тут пішли розмови кволі.
Щось там казали про погоду.
Думки прийшли тут мимоволі:
Товкли у ступі просто воду.
НЕ ПРОЙШЛА!
В народі кажуть: хай сова,
От тільки б з іншого села...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956000
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.08.2022
автор: Н-А-Д-І-Я