Гуляючи Львовом

Гуляючи  Львовом  

Гуляючи  Львовом,  я  бачу  живий  океан.
Тут  море  людей,  що  б'ється  о  сірий  екран.  
Гуляючи  Львовом,  я  думаю,  що  восени
Тут  смерті  не  буде,  не  буде,  не  буде  війни.

Гуляючи  містом,  не  чую  шалених  ракет,
Я  -  просто  людина,  не  воїн  я,  і  не  поет.
Гуляючи  містом,  не  знаю  останніх  новин,
Як  люди  ховають  загиблих  -  
ховають  їх  без  домовин.

Гуляючи  Львовом,  купую  старенькі  книжки,
Як  алко  і  нарко  залежний  збирає  зелені  пляшки.
Ще  трохи  -  зіп'юся,  настане  похмільний  синдром,
Засну  на  столі,  можливо,  накрившись  листом.

Гуляючи  Львовом,  я  час  повертаю  назад:
Одеська  зима,  пародія  на  снігопад...
Немає  війни,  ти  спиш  несполоханим  сном...
А  янгол,  мій  добрий  знайомий,  сидить  за  столом.  

31.07.2022
Львів

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955936
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.08.2022
автор: Анна Старко