Депресія-усім відоме слово.
Про неї легко говорити , як нема.
Її не кличуть , вона йде раптово.
І поглина тебе немовби тьма.
Ще вона любить всіх , хто є самотній.
Гнобить , загострює провину у тобі.
Найкращий день , це день суботній.
На вихідний усі слабкі у боротьбі.
Вона кайфує , коли ти страждаєш.
Поганий настрій, швидка втома , страх,
Пригніченість , покинутість пізнаєш
І самогубство , десь блукає у думках.
Кожен по своєму веде свій бій із нею ,
Хтось у лікарню по пігулки йде.
Когось лікують цілою сім"єю.
А хтось у пляшці вихід віднайде.
Цю погань знищити практично не можливо ,
Але приборкати , загнати у куток,
І всім на зло себе зробить щасливим,
В житті знайти свій виграшний квиток.
Найтяжче -це боротись із собою.
Навчитися в собі шукать причину.
Прибрати душу перед посівною.
Добро посіяти і знищити провину.
Як буде тяжко , йди по допомогу.
До тих хто чує , просто попроси.
Незавжди зразу буде перемога,
Душа суха , сльозами ороси.
А ще , не забувай про Бога.
Він основний для тебе помічник,
Бо вже твоя написана дорога.
Тобі лиш треба взяти путівник.
Повір нам хрест дають по силі
І це не кара за якісь гріхи.
А після чорних смуг йдуть завжди білі.
А шлях колючий , так це ж реп"яхи.
Іди вперед несмій більше схилятись.
Будь впевнений,усе буде гаразд.
Навчись усім проблемам усміхатись,
Бо вчора залишилось позад нас.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955810
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.08.2022
автор: Степан Олександр