Одної снодійної зимної днини
Душа запросила весь [b]РІД[/b] на гостини.
І щойно помчала з конвертами хуга,
До печі припнУлися Острах та Туга...
Ті двійко підвал та балкон винаймали
З тих пір, коли Ду́шу дорослі приспали.
Бринить на терасі і гомін і цокіт...
Зайшли найрідніші - Тривога і Клопіт...
Ні миті НЕ гаявся дядько Терпець -
У храмі Душі пильнував каганець.
І Пещений Відчай, то братик молодший,
З порогу скавчав про пиріг найсолодший.
Розкішні близнючки - Відрада й Порада
У прийми пішли до стрункого Синдбада,
А щоб на Душі не спинялась Ламбада -
Натомість прямує безхитрісна Зрада...
Позбавлені волі Думка і Віра
Прислали в дарунок платівку кумира.
І Настрій божився, що буде під вечір,
Бо нині гарцює в оселях малечі.
А матінка Радість та Таточко Спокій
Віночки плели на горі надвисокій.
Пославшись на нежить та рівень отрути,
Як завше не здужають вчасно прибути.
Від тітки Біди надійшла телеграма:
"У мене хитка театральна програма...
Та ти не чекай, ще влаштую пустелю,
Як Лад і Любов увійдуть у оселю".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955209
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.08.2022
автор: Бариловська