Не втрачаймо бачність

Оленівка...Азовці...Україна.
І  плач,  і  горе.  Де  ж  ти  ,  світе?
Чому  смертельні  рани  і  руїни?
Тортури,  зґвалтування  квіту?

Порочність,  гниль,  бездушність  -  все  ввібрали
Російські  варвари  безбожні.
Лукавство,  фальш,  обман  -  війни  орало
Катів  народу.  Звірство  в  кожнім.

Сховати  злочини  хотіли  монстри.
Ніхто  ніколи  не  пробачить.  
Допоки  сила  наша  є  і  змога,
Борімось,  не  втрачаймо  бачність.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954926
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.07.2022
автор: Світлая (Світлана Пирогова)