[youtube]https://youtu.be/TKWbXeQ_w3s[/youtube]
Був давно сорок перший, як та сарана,
Ворогів лютувала навала,
І ніхто б не подумав, що знову війна
І не вірив: Росія напала.
Телевізор брехав нам про братній народ –
Україна себе не проспала
Відіб'ємося ми від усяких заброд
Діти знають: Росія напала.
Україна не верне в лещата тюрми,
Окупанта розвіє на вітрі
І сховали від горя нас наші мами
У Німеччині, Австрії, Кіпрі.
Поможи Боже наш, дай прогнати орду,
Молитви наші в небо не марні,
Як ти смів, окупанте, нам нести біду
В дитсадки, у церкви, у лікарні?
Поможи Боже наш, ЗCУ хай поб'ють
Всі ці танки і буки в руїни
Я не вдома та вірю мене повернуть
Збройні сили моєї країни!
Все буде Україна!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954652
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.07.2022
автор: Віктор Фінковський