Десь у полі на Вкраїні
Розцвіла калина
Залишилась як дівчина
Наша Україна
Похилила свої віти
В сторону діброви
Щоби не милуватись
Могли й інші люди
Її врода живе вічно
І ніхто не знає
Що калина символ щастя
Правди в самій правді
Вітер віє – вона гнеться
Хочеться їй жити
Так і наші добрі люди
Ставлять її віти
Сонце палить, холод віє
А вона палає
Її хочуть підкопати
А вона ридає
Неможливо знищить диво
Знову проростає
І своїм цвітінням пишним
Нас всіх прославляє
І побачать вороги всі
Захищаєм неньку
Ми вшануємо калину
Як свою рідненьку
09.04.2003 (Яресько Я.М).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954557
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.07.2022
автор: Ярослав Яресько