Чому так сталося, чому?
Людське горе не спинити.
Біс розпочав страшну війну,
Боляче все пережити.
Горить все наче у котлі,
І сльози й біль, страшенний жах.
Гинуть діти, їх матері,
Не передати на словах.
Стільки загинуло синів,
Полягли за Батьківщину.
Скінчились дні для них ясні.
Бачить її вільну й милу.
Щоб мирне завтра у дітей,
З неба зірочки світили.
Приносив радість кожен день,
Сонечко всміхалось мило.
І щоб батьки на старість літ,
Жили спокійно, наче в сні.
Перед очима - білий світ,
Забули всі кошмарні дні!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954085
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.07.2022
автор: Валентина Ярошенко