Пробач нас грішних, Боже милосердний!
Благає серце матері: «Пробач!
Даруй нам мир і спокій у оселі,
Не воїн українець, а орач.
Із діда-прадіда – працює хліборобом,
Жовтаві соняхи плекає на полях.
Сьогодні ж ворог не лишає спроби
Забрати все. Шулікою кружля…
Щодня летять снаряди та ракети.
Підстерігає смерть страшна з пітьми.
О Боже милий! Порятуй нас, де ти?
Невже такої долі варті ми?
Від вибухів мала дитина гине,
В боях – геройськи падають сини.
О Господи, поглянь на Україну!
Врятуй людей від лютої війни!
Багатий край – у згарищах і пустках.
Без вікон – школи зігнутий хребет.
Згорілих зерен під ногами хрускіт –
Ти, Боже, бачиш злочини з небес!
Земля родюча, у житах розкішна,
Плюндрується під час гарячих жнив.
Пробач нас, Отче, й захисти нас грішних
Від кривди й звірств безжальної війни.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954040
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.07.2022
автор: Білоозерянська Чайка