Символи грубих відчуттів - печалі
Текли, немов ріка сакральна, в тайні:
З бажань росли абстракції уявні,
І, як орел, у небеса злітали.
На шип ми своє серце натикали,
Ступаючи на ґрунт: куди летіли,
Чому страждали, ледве розуміли -
Боліло щось, родитися благало.
Томління юності! - Ніщо захмарне,
Потік похмурий віщувань даремних
У дзеркалі безсилля, як повернем
Первородство, кінець борні примарній.
Ах, не у мріях, коли душі вільні
від твані і лабет, приходить зрілість.
[b]CECIL DAY-LEWIS O DREAMS, O DESTINATIONS. VI[/b]
Symbols of gross experience! - our grief
Flowed, like a sacred river, underground:
Desire bred fierce abstractions on the mind,
Then like an eagle soared beyond belief.
Often we tried our breast against the thorn,
Our paces on the turf: whither we flew,
Why we should agonize, we hardly knew -
Nor what ached in us, asking to be born.
Ennui of youth! - thin air above the clouds,
Vain divination of the sunless stream
Mirror that impotence, till we redeem
Our birthright, and the shadowplay concludes.
Ah, not in dreams, but when our souls engage
With the common mesh and moil, we come of age.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954013
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.07.2022
автор: Зоя Бідило