І я писав.
Писав я так багато,
що з ві́ршів цих колись складу роман.
Писав щодня, стакато і завзято:
отак родився п'я́ний графоман.
І я писав.
Писав про те минуле,
яким щодня не дихати не зміг.
А скільки ж ти, моя німа зозуле,
кувала світлих і прекрасних літ?
І я писав.
Писав щодня, нікчемно.
Наївність слів, одна́ковий мотив.
Було це все туманно і даремно,
хоча насправді, в цих вірша́х я жив.
І я писав.
Писав аж до сьогодні.
Тепер, мабу́ть, візьму якийсь антракт,
бо на спектаклі більше не спроможний,
і кожна п'єса вже втрачає такт.
І я писав.
Колись продовжу, потім,
але не зараз, досить вже хворіти.
Так прикро, що лишився тільки попіл,
який не може знову прогоріти.
І я писав...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953704
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.07.2022
автор: Макс Дрозд