***
У місті, де, власне, була ти щаслива,
залишились ріки замріяних лип.
Проходиш повз них ненароком і з ними
чекаєш на дощ і людей, наче риб...
Пливеш у пахкому цвітінні липневім:
ні планів, ні цілей – одно глибина.
То в небо поглянеш на купчастий невід,
то липам назустріч - краса неземна!
Вдихай же, допоки ще жити лишають,
а ти не поїхала і не пої…
І липа вирує шовковою шаллю.
І ти забуваєш про фронт і бої.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953547
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.07.2022
автор: Надія Позняк