Серед усіх дверей,
укриттів і підземель,
де можна сховатися
від тривоги гучнішої
за гуркіт магнітних потягів
довіряю серцю твоєму,
як найкращій із двох осель,
але в ньому нема
аварійного виходу…
У ньому є щось таке,
що незумисно кріпко
тримає і робить вільною,
джмеліють у ньому
вишневі сади
які завше на ранок
пахнуть зливою.
І коли насувається вир
і пустеля коли вигорає у тріщини.
Ти говориш мені: «Просто вір -
добрі сни бувають віщими»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953032
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.07.2022
автор: Окрилена