Безмежні очі-океани,
Де кожна крапля - як нектар.
Втамують спрагу, зцілять рани.
В них потопаю - це не жарт.
Чарі́вні очі-зорепади,
Що світять вдень і уночі.
Світлішої нема принади,
Вони - то від небес ключі.
Співочі очі-колискові
Приспати можуть всі тривоги,
Думки очистять світанкові.
Без них іти не маю змоги.
Потужні очі-антидоти
Рятують зранені думки́.
У них дивитись можу доти,
Допоки зцілюсь навіки́.
Медові очі-кофеїни
Пробуджують від сну миттєво,
Дають енергію на зміни.
Дивитись в них - то так дієво.
Бездонні очі алкогольні -
П'янію, наче від вина.
Мотиви чую рок-н-рольні
І допиваю їх до дна.
Пекучі очі полум'яні,
Що розпалили дух свободи.
Вогні їх, теплі і багряні,
Зігріли серце від негоди.
Нестримні очі-джавелІни
Пробили враз мою́ броню.
Та залишили не руїни,
А сили вистоять в бою.
Ті очі - чайно-пелюсткові
Ввірвались, наче буревій.
Такі звабливо-загадкові:
Дивись - і просто шаленій.
Спокусливо-закличні очі
Заполонили на віки.
В них стільки світла скільки хочеш.
Віддав би все їм залюбки.
І кожен раз, як тії очі
В мої дивились знов і знов,
Було́ це вдень чи серед ночі, -
Я знав: взаємна ця любов.
Запам'ятаю їх такими,
Вони ж бо справді рятували.
Свої́ми іскрами палкими
Життя в мені розігрівали...
Ті очі, щирі і кохані,
В котрих життя уже нема,
Сьогодні бачив я востаннє...
В країні досі йде війна...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952466
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.07.2022
автор: Сашко Негрич