Я заберу тебе Любове в вічність,
До нових зір і таємничих місць .
Туди ,де закільцьована циклічність,
Туди ,де будеш просто лише гість.
Дощ час прискорює лише де впаде,
Але не все він зможе змити у житті.
Минуле нас не відпускає, хоч позаду,
Предвічним шляхом до останку в каятті.
Та починалось з нами все не так,
Ми стали на Землі зовсім чужими.
Я заберу тебе у вічність просто так,
Щоб ми обоє завжди були молодими.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952435
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.07.2022
автор: