Вулкан затух. Викинув лаву
Ліг відпочити на схилах гір
Залишив по собі заграву
На горизонтах минулих днів.
А може це не він…
Може війна кривава
Не заспокоїться ніяк
І це її зачухана отара
На нас щоденно вішає собак.
Брехливі фейки неначе блохи
Сіють запроданці разом із рупором кремля
Нам же відомі їхні скоморохи
По них вже плаче пенькова петля.
Ми ж бо не злодії, не алкаші, не психопати
Як їхній сумнозвісний пу…
Вулкан їхнє лайно ну просто мусить вигрібати
І повернути все туди звідки воно прийшло.
05.07.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952424
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.07.2022
автор: wanatol