До тебе думкою сягаю
Тебе я сердцем відчуваю
Сказати мало, що кохаю
Тобою простір наповняю
Твою енергію вдихаю
Тобою груди наповняю
У простір руки простягаю
І пальцями тебе ласкаю
Там холодок, там вже й приємно
Там вітерець дмухнув , повіяв
Там легко стало , а нижче хвилею обняло
Тук-тук - серця струк
Руку до сердця прикладу
До себе ніжно пригорну
Твій стан рукою обніму
У спинку ніжно зацілую
То зверху вниз, то навпаки
Там зупинюсь, а там каснусь
В тобі губами розпущусь
Я всеодно тебе добьюсь
Ми перестанем віддалятись
Тобі захочеться кохатись
Минулому махнем рукою
І вдохостанемось з тобою
Тіла палатимуть вночі
Нас Місяць буде колисати
Та ми не зможемо вже спати
Давно прийшла пора літати
Ти кажеш - трошки зачекай
І я покажу тобі Рай
Тебе за ручку я беру
І в теплу воду опускаю
Там де є ти немає Раю
Там лава гори заливає
Вулкани там, трясе, кричить
Там мить - щаслива і остання
Тебе цілую на прощання
В тобі життя нове залишу
Піду навічно в повну тишу
Останній вальс і поцілунок
Такий жаданний подарунок
Доля навіки поєднала
Й мене не стало
Я в тобі, сьоза спутилась по щоці
Буду Місяцем на небі
Супутником твоїм таємним
Світити буду, сни спускати
А ти солодко будеш спати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952391
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.07.2022
автор: oreol