На двох стiльцях, котрi сидiли,
народ на кола посадили.
Вмирай народе, так тобi!
Бо ти - народ! А ми - другi!
Ми завжди з тими, хто без Бога,
Хто хоче стати ним, дорога
таких у кровi i журбi,
А ми i кров не поважаєм,
I до журби дiла не маєм,
Ну скажем так - безбожнi ми.
Того пiдтримуєм, щоб люди
правди не знали, щоб повсюди
незгiдно стало, тодi нам
i головне - нашим богам
вольготно буде, зла доволi,
то ви нещаснi - босi, голi ...
То й доля ваша - вам лиха -
На кiл - нема вже гопака!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952381
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.07.2022
автор: