Ти все знаєш....
Відчуваєш.....
Час минає....
Красива роза відцвітає ....
Тебе не має....
Не чути жаворонка в гаї
І соловейко не співає....
Сердце щемить,
Тебе кохає....
Йому тебе не вистачає...
Дотику пальців,
Касання сердець.
Ми так з тобою й не зустрілись....
Ой коси, коси....
Кучеряві.....
Духмяні трави повплітались....
І не зустрілись й не розстались....
Без слів з тобою закохались....
Тебе я звав , ти не прийшла....
Дозріла вишня, що цвіла...
Квітнуть лілії в воді...
З тобою я й на самоті....
Не все тобі я розказав,
Не все тобі я показав....
Просто кохав...
Тебе всю, всю я смакував....
Тебе я квіточка кохаю....
Ти сама краща, точно знаю....
Тебе уже не виглядаю....
Давно, давно я відчуваю.
Словами так я не скажу,
Ти відчувай ... тебе люблю....
Навіть на відстані ласкаю...
Оргазм бурхливий наближаю....
Можливо й цим тебе лякаю....
Ти ж відчуваєш я палаю....
Що я вогонь я добре знаю....
А ти вода, жива вода....
Ти розігрілась й потекла...
Зачервонілась....
І завмерла.....
Німа картина....
Все стоїть...
Лиш час й вода...
Біжать....
Скоріш...
Частіш...
А вітер плаття розвіває...
Букет в руці твоїй гойдає...
Щось дивовижне наближає...
Від чого сердце завмирає...
Моя ти квітко, розцвітай...
Живи....
Кінчай....
Страстно кохай...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952305
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.07.2022
автор: oreol