Забута казка

Дрімає  стомлене  село.  Забута  казка.
І  вже  ніколи  не  торкне  матусі  ласка,
Хоч  і  розквітне  під  вікном  той  кущ  калини
Та  не  відчуєм  милу  мить,  святі  хвилини

І  спів  пташок  вже  не  такий,  як  в  юні  роки
Та  не  почуєм  у  дворі  матусі  кроки,
Бо  відлетіла  тихо  в  даль  найкраща  пісня,
Хоча  вона  була  тоді  зовсім  не  пізня

І  небо  вже  змінило  тон  та  не  грайливе,
Калину  ніжну  під  вікном  колише  злива,
Лиш  в  серці  згадка  защемить  про  милі  миті,
Неначе  трепетні  часи  в  подію  зшиті.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952162
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.07.2022
автор: Наталі Косенко - Пурик