Орда та люди

 

Ішла  орда,  палала  хата,
Могла  б,  то  думала,  за  що?
На  цій  Землі  лиш  вчили  як  кохати,
На  цій  Землі  не  думали  про  зло,

Навчили  як  руками  працювати,
І    знали  про  Тарасове  село  ,    
За  пагорбом,  палала  хата,
Могла  б,  то  думала,  за  що?

І  перервали  ці  прекрасні  миті,  
Раби,  що  в  кайдан  уповиті,
Невільники  ,прийшли  нас  вчити,
Як  вільно  жити  нам  усім…

Замайоріли  стяги  полководців,
І  оросилось  кровью  все,
Козак  ,  який  утратив  сина
Шаблюкою  макітри  рве,

Йдуть  воїни  з  тризУбами  на  серці,
Палає  та  пищить  москальський  гній,
Він  думати  тепер  уже  не  може,
Він  українцям  заміняє  перегній!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952145
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.07.2022
автор: Сергій Балатон