Ішла орда, палала хата,
Могла б, то думала, за що?
На цій Землі лиш вчили як кохати,
На цій Землі не думали про зло,
Навчили як руками працювати,
І знали про Тарасове село ,
За пагорбом, палала хата,
Могла б, то думала, за що?
І перервали ці прекрасні миті,
Раби, що в кайдан уповиті,
Невільники ,прийшли нас вчити,
Як вільно жити нам усім…
Замайоріли стяги полководців,
І оросилось кровью все,
Козак , який утратив сина
Шаблюкою макітри рве,
Йдуть воїни з тризУбами на серці,
Палає та пищить москальський гній,
Він думати тепер уже не може,
Він українцям заміняє перегній!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952145
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.07.2022
автор: Сергій Балатон