Ночував на теплотрасі
Безхатько Микола,
Хоч казали - зима тепла,
Мерз він, як ніколи.
Траса ця вела до школи
(Зроблена до діла),
Рятувала душу Колі
Й його грішне тіло.
А весною підійшов
Працівник підстанції:
-З газового господарства
Ось вам дві квитанції.
Читав Коля папірці
З сильним хвилюванням:
-За тепло щоб заплатив
І транспортування.
Бідолаха белькотав:
-Як же мені жити?
Газом я не скориставсь,
То за що платити?
Працівник тут розкричався:
-Як тобі не стидно?
Якщо вижив - розрахуйсь!
Далі - буде видно.
І надалі залиши
Свої забобони,
В нас однакові для всіх
Права і закони.
Ти знаходишся не в джунглях,
Несвідомий хлопе,
Пора знати, що живеш ти
У центрі Європи!
Папірець з боргами в Колі
У руці тріпоче:
Зрозумів хлоп, що в Європу
Він чомусь не хоче…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952033
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.07.2022
автор: Катерина Собова