Так, ми живі…

Так,  ми  живі,  хоча  частково  мертві  -
Прошиті  болем  неймовірних  втрат.
А  ворог  вимагає  нові  жертви  -
Садист  несамовитий,  чорний  кат...

Не  маючи  ні  совісті,  ні  честі
Руйнує  все,  що  втримати  не  зміг
А  ось  і  він,  в  прицілі,  в  перехресті  -
Чи  помирай,  чи  драпай  зі  всіх  ніг.

Будуй  стіну  щоб  там  сидіти  тихо,
Не  заважати  світу  просто  жить.
І  не  буди  в  нас  злості  -  то  є  лихо,
Бо  буде  то  твоя  остання  мить...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952007
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.07.2022
автор: Наталі Рибальська