Та не ятри себе за помилки.
Вернувши час, зробили би те саме,
Бо саме той би відчувався б біль,
І ті ж думки, і все було б відтіль.
А просто вчитись, винести урок.
Мудрішим стане другий крок.
Не докоряй ні серцю, ні душі,
Боліло ж їм. Й були вони малі.
Зробив не так. Не те сказала -
Як вміли, так жили. Та ти це ти!
Це так пекло і саме так гадалося.
Повір, по-іншому ніяк не сталося б.
Не муч себе. Ти тоді - як і нині:
Любимі очі. Любимі, а не винні!
Дивлюсь у них і бачу в них тебе,
Твоя душа там. Тож не картай себе.
У глибині твоїх очей твоє життя,
Твої думки і все що відчувалось.
Люблю тебе! Моє ти чортеня.)))
Я поруч, що б коли не сталось.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951877
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.06.2022
автор: Оксана Бугрим