* * *
тече річка невеличка
думу думає свою
у міленьких хвилях личко
я на кладочці стою
очерету шелест дивний
перемовини ідуть
чується інтуїтивно
хоче спокій їй вдихнуть
неприродний грім гуркоче
котрий місяць тиші ніц
чи удень а чи уночі
в хвилях вітер у пшениць
та і я лиш віртуально
будь душею часто тут
рідний край провінціальний
серцю журний цей маршрут
тече річка невеличка
знаю що тобі болить
пройде час шизофренічний
цінність взнаємо – любить
27.06.2022р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951799
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.06.2022
автор: Променистий менестрель