Не чатуй на нього, Смерте:
Цей, і той, і він - усі вони мої.
Їм усім іще зарано вмерти,
Хочу, щоб вони були живі.
Чуєш, Смерте, що сказала?
Ти моїми землями не ходи!
Багатьох у мене ти забрала.
Та не кликала я тебе сюди!
Йди до тих, хто чинить лихо,
Бо ж кепкують вони з тебе.
Підкрадись до них та стиха
Зріж всі плевела зі стебел.
Хай лишиться тільки жито,
Дарує щедрий нам врожай.
Добрий пагон має далі жити,
Наказую: його ти не займай!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951780
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.06.2022
автор: Яніта Владович