Сьогодні я згадала, як мала
Під колискову неньки засипала.
Тоді не знала, як пече сльоза,
До серця мама ніжно пригортала.
Я слухала улюблені вірші,
Їх мама ввечері, на сон, читала.
Не знала я, що ллють дощі в душі,
Думками в небі з хмарками літала.
Тоді безмежним видавався світ,
Усе здавалося простим, цікавим.
І цей дитячий ніжний дивоцвіт, —
Він був прекрасним, чарівним, яскравим.
Тепер вже знаю, як пече сльоза,
На сонці ще й виблискує росою.
Буває, мов розгнівана гроза,
Пройде та обізветься теплотою.
Нехай в душі мелодія звучить,
Така, як ніжний мамин поцілунок.
Нехай у серці лиш любов горить,
Життя малює власний візерунок.
17.09.2019 @ Галина Гук
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951776
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.06.2022
автор: Аквілина